На відзначення Дня української писемності та мови для семикласників Барської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 1 за педагогічного наставництва Богдани Люлько у районній бібліотеці проведено захід „До мови серцем доторкнись” з презентацією поезій жительки м. Бара Олени Крикливої.

Чаром рідної мови оповили слухачів декламовані авторкою поезії „Сповідається осінь у храмі”, „Бар” („Де Рів крізь час повільно плине”), „Бар” („На Поділлі є затишне місто”), „Так не вдягався Соломон”, „Ріка”, „Коли закінчиться війна”. Краєзнавчим колоритом сповнені поетичні слова про історичне подільське містечко Бар:

Старовинні фортеці і храми

Пам’ятають віків далечінь,

Бона Сфорца немовби із нами

Знову тут крізь туман поколінь.

Де Рів крізь час повільно плине,

В віночку сіл, в обіймах мрій,

Стоїш ти, Бар мій старовинний,

Відносить річка образ твій.

Сторожа лип понад рікою

Світанку барви зустрічає,

І місту з дивною красою

Сам Бог на струнах райдуг грає.

Осінній настрій відображується авторкою після споглядання стихаючої краси природи рідного краю, просякнутого філософським осмисленням руху буття:

Догоряють духмяні багаття,

Мрій жаринки злітають увись.

Вже берізоньки скинули плаття,

Горобини вогнем зайнялись.

І спокушена плодом із древа,

Що росло на перетині див,

Осінь – та споконвічная Єва –

Гріх змиває сльозою дощів.

Завершився захід прочитанням „Молитви до мови” відомої української письменниці Катерини Мотрич, де, зокрема, є такі промовисті рядки:

...Мово наша! Дзвонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від могил магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така. Тож зцілювала ти втомлених духом, давала їм силу, здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово...