На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
Радіодиктант єдності писали у районній бібліотеці
Участь у семінарі-практикумі з майстер-класом по гончарству
Бібліотечний урок з бібліографії
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
28.01.2015 Захід для єврейської громади
У новому році районна бібліотека продовжує співпрацю з Вінницьким обласним товариством єврейської мови і культури в ході реалізації проекту, що був підтриманий гуманітарною програмою „Місце зустрічі: Діалог” німецького Фонду „Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє” у партнерстві із Всеукраїнською благодійною організацією „Турбота про літніх в Україні”. Робота проводиться перш за все з тими, чиї родини свого часу постраждали від націонал-соціалізму.  
В рамках проекту діє „Бібліотека на колесах”, яка періодично приїздить з Вінниці у наше місто, щоб забезпечити місцеву єврейську громаду свіжими періодичними виданнями та новопридбаними книгами, провести у бібліотеці культурницькі заходи з елементами бібліотерапії, переглядом документальних фільмів та прослуховуванням віртуальних концертів за допомогою мультимедійної техніки, участю в інтернет-екскурсіях по історичним місцям Ізраїлю тощо.
Напередодні чергового приїзду „Бібліотеки на колесах” до Бару, 27 січня в Україні відзначався Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Голокост – термін з грецької, що означає всеспалення, жертвоприношення. Сьогодні цим терміном називають геноцид – тотальне знищення євреїв німецькими фашистами. В Ізраїлі використовують також термін Шоа, що в перекладі з івриту означає катастрофа: Голокост став страшною катастрофою єврейського народу під час гітлерівського нашестя, коли в таборах смерті та розстрільних ямах були знищені понад 6 мільйонів представників цього народу тільки за те, що вони народились євреями. Біля 3-х мільйонів євреїв загинуло в Радянському Союзі.
За даними ІІІ тому „Энциклопедического словаря” за редакцією проф. І.Є. Андреєвського, виданого у Санкт-Петербурзі 1891 року, у м. Барі „жителей 13761, изъ них евреевъ 51 %”, в місті було декілька синагог. Згідно архівних даних за 1900 рік у Барі проживали 7865 євреїв (для порівняння – 2803 осіб православного населення, 765 католиків). Єврейська громада Бара до початку Другої світової війни нараховувала до 10 тисяч осіб.
Напередодні Другої світової війни за кількістю єврейського населення Україна, в якій проживало 2,7 млн. євреїв, займала перше місце в Європі і друге місце в світі. Сьогодні на території України відомо понад 1500 місць масових поховань євреїв, які згоріли у вогні Голокосту. Тільки на території Вінницької області таких могил близько трьохсот. Багато євреїв – в’язнів гетто і концтаборів – після важких випробувань, в екстремальних умовах зуміли вижити, стати вченими, письменниками, воєначальниками... Серед них:
В. Тамаркін, автор книги „Это было во сне”,
Є. Ейнгорн, в минулому директор великої онкологічної клініки, член Нобелівського комітету, автор книги „Избранный выжить”,
Д. Кловський, доктор технічних наук, професор, автор книги „Дорога из Гродно”,
М. Рольнікайте, автор книги „Это невозможно забыть”,
Е. Тарлов, у минулому головний інженер топографічного полку, автор книги „В памяти и в сердце – в гебитскомиссариате „Бар””,
Б. Вайцман, бувший начальник будівельної організації Міністерства оборони.
Після вшанування пам’яті жертв Голокосту учасники культурного заходу „Бібліотеки на колесах” за участю її організатора Людмили Войтенко переглянули фільм „Слово о любимцах музы” про мелодію єврейської вулиці, пісню, яка несе в собі генетичну пам’ять і є запорукою збереження мови ідиш та єврейської культури загалом. Розпочався перегляд зі знайомства з американським джазовим дуетом „Сестри Беррі” (Клер і Мерна), що набув великої популярності в середині ХХ ст., спеціалізуючись на свінгових аранжуваннях шлягерів на ідиші та народних єврейських пісень. Сестри Клара і Міні Бейгельман походили з сім’ї єврейських іммігрантів з України і Австрії (дід по батьковій лінії жив у Києві на Подолі і переїхав до США з родиною після початку громадянської війни). У 1959 р. естрадний дует відвідав Москву з гастролями – концерт відбувся для 10 тис. публіки в Зеленому театрі центрального парку культури і відпочинку ім. Горького. Звучали найвідоміші хіти сестер Беррі: „Бублички” (популярна з 1920-х років пісня, написана Яковом Ядовим, що стала символом епохи НЕПу в Одесі і невід’ємною частиною міського фольклору поряд із „Цыплёнок жареный” і „Мурка”), „Чирибим-чирибом” (єврейська пісня на ідиш про свято Пурим), „Купите папиросы”, „Тум-балалайка” (пісня з фольклору східноєвропейських євреїв, одна з найулюбленіших пісень на ідиш), „Хава нагила” (єврейська пісня, написана 1918 р. збирачем фольклору Авраамом Цві Ідельсоном на старовинну хасидську мелодію. Назва дослівно означає „Давайте радіти”, пісня виконується на святах і користується особливою популярністю серед євреїв), „Где эта улица, где этот дом”, „Шолом алейхем”, „Моя еврейская мама”, „Очи чёрные” (один з найвідоміших романсів російською мовою, автором слів якого є український письменник Євген Гребінка).
Також в ході перегляду насолоджувалися майстерністю виконання солістів Бориса Фанкельштейна, Єфима Александрова, Марка Айзиковича, Юрія Веленяніна, Марії Котлярової, Якова Явна, Світлани Портнянської та ін.
Присутні обирали для читання привезені книги, журнали, видання „Подільський альманах” і „Хадашот”. Крім того, барчанин Ілля Лазарович Секулер, презентуючи видану збірку поезій „Люби свою країну” [Секулер, І. Люби свою країну: поезії/ Ілля Секулер.– Вінниця, 2012.– 104 с.: іл., портр.], продекламував проникливий вірш про трагічні події розстрілу єврейського населення у місті Барі в 1941-42 роках, коли загинуло близько 5 тисяч євреїв. Автор є доктором сільськогосподарських наук, професором, має наукові публікації і винаходи, без відриву від виробництва захистив докторську дисертацію. Це був унікальний випадок не лише в Україні, але й в колишньому Радянському Союзі, коли фахівець з провінційної глибинки зміг захистити свої наукові дослідження і розробки. Поетична збірка присвячена єдиному сину Володимиру – талановитому хірургу-онкологу, який трагічно загинув в автокатастрофі, але за свій короткий життєвий шлях, працюючи лікарем, зміг врятувати тисячі життів.
 
       
         
<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(1564)