У читальному залі районної бібліотеки в рамках відзначення Міжнародного дня рідної мови відбувся захід у форматі поетичної вітальні, приурочений розкриттю літературного таланту Галини Пантеліївни Лисої – жительки с.Зарічне Татарбунарського району Одеської області. З історії творчих зв'язків з поетесою розпочав урок "А любов у мене завжди крилата", директор Лука-Барської ЗОШ I-III ст., вчитель-методист Анатолій Митрофанович Панчук. Проблематика його публікації про рідне село „Колиско моя золота” у газеті „Сільські вісті” зворушила душу Галини Лисої, яка надіслала автору лист-відгук разом зі своїми збірками поезій. З того моменту Галина Лиса змогла відвідати Лука-Барську школу і нашу районну бібліотеку.
Поетичне надбання авторки презентовано десятьма збірками поезій, три з яких подаровано районній бібліотеці:
Лиса, Г.П.Доля: вірші.– Вид. 2-ге, змінене та допов. / Галина Лиса.– Од.: Фаворит, 2008.– 188 с.: портр.
Лиса, Г.П.Слово – не птах...: вірші.– Вид. 2-ге, змінене та допов. / Галина Лиса.– Ізмаїл: СМИЛ, 2008.– 192 с.: портр.
Лысая, Г.П.Свеча: стихи.– Изд. 2-е, измененное и дополн. / Галина Лысая.– Од.: Фаворит, 2008.– 160 с.: портр.– рос.
Під час заходу представники педагогічного та учнівського колективів школи доповнювали Анатолія Панчука у розкритті життєвого шляху творчої особистості Галини Лисої, читали її поезію. За допомогою мультимедійної презентації демонструвався відеоролик про те, як проходив вечір її поезії „Любов торжествує над часом” на Одещині. Звучали і аудіозаписи поезій в авторському виконанні, і покладені на музику віршовані рядки (співак-виконавець Володимир Сисоєв).
Поезії „Мово моя рідна”, „Слава українській мові” стверджують ідею, що поезія робить людину чистою, благородною, богоподібною, а слово є і проповіддю, і сповіддю, словом можна вчити, і словом можна вчитись. Найглибше проникнення у таємниці світу можливе завдяки прагненню, щоб кожне слово означало Бог.
Галина Лиса сповідує стоїчну філософію: життя на землі – то суцільна Голгофа, і впасти не соромно, але недопустимо не встати.
Значну увагу у своїй творчості поетеса приділяє темі матері. У вірші „Молитва матері” стверджується, що молитви матерів мостять достойні життєві стежини їх дітям: Свічками тануть матері невтомні. Серед усіх поклонів твоя любов – найбільший є поклон. В іншому творі ліричну героїню біля порогу хати зустрічає замість мами посаджена нею черешня – як частинка світлої пам’яті про найдорожчу людину.
Під час читання цих поезій була запалена свіча. Не випадково одна зі збірок Г. Лисої має назву „Свіча” – тут зібрано духовну поезію. За переконанням авторки храм Божий всюди – в полі, в небі, там, де працюють люди. Галина Лиса викладала у школі за власноруч розробленою програмою християнську етику, створила свій підручник з цього предмету, а її син почав писати ікони.
Мабуть саме ці витоки має образ жінки-мадонни, що засіває поле насінням світлоносним, щоб людям на землі світліш жилося. Жінка багата найвищим даром – народжувати на світ дитя. Тоді вона не має права опускати руки, коли тримає на руках дитя.
Цікавий випадок, коли збірка „Доля” потрапила до жіночої колонії і читалася під ковдрою з ліхтариком. Цілителька людських душ вчить підніматись душею в небо і серед ночі зіркою світити.
Звучали на уроці і поезії-гімни героям Великої Вітчизняної та Афганської воєн. В одному творі зображено, як воїну у бою відірвано долоню, а тепер ветеран ніби відчуває, як не раз крізь його пальці у полі жито проростає.
Мала місце і презентація виставки статей про Галину Лису та її опублікованих творів.
Цікавинками заходу було зачитування листа Галини Лисої до відвудувачів бібліотеки, розмова з нею через мобільний зв’язок, круговерть танцю під звуки мелодії пісні „А любов – вона завжди крилата”.
Завершувався захід словом вдячності Заслуженого вчителя України Бориса Михайловича Нетупського (вчитель української літератури ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 м.Бара) та Заслуженого працівника культури України Любові Олексіївни Кирилюк (директор Барської районної бібліотеки) за подароване свято поезії.
Любов Кирилюк була у полоні дивного враження, коли „під час візиту до нас ця тендітна жінка-поетеса заповнила своєю величною аурою все велике приміщення бібліотеки”. Перечитавши кожен рядок подарованих бібліотеці збірок, переплакала й переболіла ними, бо відчула неспокійне, трагічно пережите життя авторки. Директор закладу також повідомила, що бібліотека з Татарбунарського району стала переможцем конкурсу від Програми „Бібліоміст”, і запропонувала в майбутньому практикувати зв’язок між бібліотеками по Skype за участю автора поезій Галини Лисої.
|
