З нагоди Всесвітнього дня поезії знайомимо читачів бібліотеки з творчою особистістю Івана Степановича Боднаря, жителя с. Козарівка Мигалівецького старостинського округу Барської ТГ. Сфера діяльності Івана Боднаря (нар. 13 січня 1971 р.) – фермерство, проте засіває добірним зерном не лише ниву аграрну, а й словом-перлом – поетичну. Автор видав 2 збірки („Збірка поезій” і „Думки у віршах”), публікувався на сторінках місцевої газети „Подільський край”. Пише про красу рідного краю, щиро вболіває за долю України, дошкульно  висміює кричущі реалії сьогодення.

У поезії «України доля безталанна» з сумом підсумовує:

Ой стражденна Україно,

Нема в тебе долі,

Скільки було сліз пролито

У безкраїм полі!

Мордували тебе змії,

Турки і татари,

Шведи, руси і поляки

Цю землю топтали.

Ніби вистояли, вільні,

Незалежні стали.

Та яким шляхом підемо,

Народ не спитали...

Вірш «Мак» прославляє ідеали волі та вільного життя:

На тихому привітнім полі

Росте і жито, і овес,

Пшениця рясно достигає,

Вагу у колос добавляє.

Весняний дощик, літнє сонце

Допомагають всім зростать

І людське око милувать.

Але погляньте, що за диво?

Людська рука тут не садила

Те, що ми бачимо в хлібах:

Усім наперекір законам,

Агротехнічним перепонам,

І гербіцидам-смертогонам,

Що поливали все навкруг,

Посеред лану всім на диво

У літню спеку незносиму

Неначе полум'я пішло –

Це сотні маків зацвіло.

Бо мак червоний – символ волі,

Ще символ вільного життя.

Він не скорився лихій долі,

А виринув із небуття.

І скільки б його не труїли,

А мак завжди буде цвісти

І свою квітку полум'яну

До сонця буде він тягти.

Іван Боднар також вправний у дитячих віршах та гуморесках. Тож побажаємо його непересічній творчій особистості натхнення та самореалізації на величному літературному Олімпі! А читачам Барської бібліотеки – у недалекому майбутньому стати свідками виходу у світ нових літературних збірок поета з народу Івана Степановича.