До Міжнародного дня рідної мови у районній бібліотеці відбулася літературна зустріч «Рідний голос, рідне слово – все народжене з любові». Її учасниками стали представники літературної студії „Обрій” та творчого об’єднання „Феміда” гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського, учні школи с. Гармаки з педагогом-наставником Людмилою Завадською, літератори міста.

Ведуча заходу, завідувач відділу обслуговування Лілія Місінкевич, ознайомила шанувальників рідного слова з книжковою виставкою „У мові – безсмертя нації” та запропонувала переглянути мультимедійну експрес-презентацію про особливості нашої мови, краса якої особливо розквітає у художній поезії й прозі.

Представлена публіці упорядкована Людмилою Завадською збірка шкільної поезії „Світанкові роси” здивувала майстерністю свого рівня. Шестикласниці Вікторія Руднікова, Дарія Галайда, Анастасія Вітковська декламували поезію про рідну мову, що „звучить як пісня солов’їна, в якій відбилася душа великого народу”, про миле серцю село й красу незайманої природи – „від Бога дарований дар”.

Поетеса-барчанка Лариса Нечитовська подарувала увазі присутніх прочитання віршу „Про Україну” із закликом любити свою мову. Повчальні гуморески Павла Глазового на завжди актуальну тему шанування і плекання мови свого народу прозвучали у виконанні Лариси Нечитовської та Лариси Токарчук. Євгена Панченко звернулася до увіковічнення подвигу Небесної Сотні, яка „білим голубом правди відлетіла увись”, щоб ми могли жити, творити, працювати у країні з демократичними ідеалами. Митець слова Олена Криклива запропонувала поезії на тему пробудження весни.

Керівник літстудії „Обрій” Ганна Дяченко зачарувала усіх довершеністю строф поезій „Я словом дорожу” та „О слово рідне, що без тебе я?”: воно моє чуття і гордість неосяжна; грайливе й чисте; точу його, граную як кришталь, гартую в серці і вкладаю в душу. Літературна студія на заході була представлена майбутніми журналістами Олександром Гребенюком, Кариною Морвець, Софією Титаренко, творчість яких торкалась патріотичної тематики, ліричних почуттів та сенсу життя.  

Учасників творчого об’єднання „Феміда” (майбутніх юристів) підготувала до артистичного виступу викладач коледжу Таїсія Галузінська. Прозвучали вірші й есе на тему рідної мови Альони Огородник, Наталі Цегельнюк, Олександри Псалтиря, Вікторії Нізерської. Мова у них – „яскрава, калинова, звучить як скрипки струна”, „дзвінкоголоса, ніжна, чарівна, як материнська пісня колискова”. Молодь закликала покращувати рівень спілкування, поповнювати словниковий запас, шанувати найсвятіший скарб нації, наймудріший і найблагородніший. Велична й прекрасна мова для нації – гарант духовного здоров’я і самодостатності. 

Переможець обласного етапу конкурсу патріотичної поезії „Сурми звитяги”, володарка гран-прі, дипломант конкурсу у Львові Ангеліна Москалюк засвідчила свою талановитість артистичною декламацією волелюбної пісні роду із символічною кінцівкою „Вмираючи, народжуюсь, встаю, існую. Мене не вбити, не здолати, не обміняти. Я – Українка, Жінка, Мати”.

Ганна Оржехівська прочулила присутніх поезією „Сватання” російського поета Євгенія Євтушенка у перекладі українською, співом „Мамо, мамо, не плачте”, „Рідна мати моя” (на слова А. Малишка) та „Пісні про матір” (покладеної на музичний лад поезії Л. Нечитовської).

Редактор районного радіомовлення Сергій Навроцький звернувся до народних надбань, бувальщин з історії рідного краю. Журналіст переконливо доводив, що творена віками українська мова є однією з найбагатших мов слов’янства, засобом самопізнання народу і генетичним кодом його культури, концентрацією мудрості й досвіду.

Музикант Віталій Борсолюк заспівав пісні у супроводі гри на гітарі „Ой не світи, місяченьку”, „Білі тополі” (остання присвячена загиблим на сході українським воїнам за правду і волю нових поколінь).

Завершився творчий захід хвилиною мовчання за поетесою з м. Бар Оленою Манітою, автором художньої збірки „Цвіт лілеї”, яка відійшла у засвіти.