Відбулася зустріч єврейської громади міста із письменницею і журналісткою зі США (Нью-Йорк) Рубін Блюменталь. Її прадід – Йосип Мінахем Мар’яновський – проживав у Барському районі і в кінці ХІХ століття виїхав до містечка Шаргород, а згодом, у 1920-ті, він емігрував із дочкою (бабусею письменниці) до Румунії, а тоді – до Америки.
Відбулося душевне спілкування з гостею. Письменниця розповіла пов’язані з перебуванням в Україні спогади про свою родину. Власне, тому й вирішила поїхати туди, звідки її предки: до Бару, Шаргорода, Кривого Рогу. Робін Блюменталь якраз пише книгу про свою родину (робоча назва – „Останній штетл” [єврейське містечко], тож зібраний в Україні матеріал дуже допоможе у цій творчій справі.
„Як жилося у Шаргороді? Ніколи багато про це не розповідалось. Відомо, що родичі жили в маленькому будинку із земляною підлогою. Бабуся жила з доньками і двома старшими братами. Ховалась від козаків, які шукали молодих дівчат (1920-ті роки). Були очевидцями, як козаки вирізали все весілля біля синагоги – земля довкола стікала кров’ю. Єврейські погроми у Шаргороді спонукали родину втекти звідти до Румунії. Там мій дідусь, родом з Кривого Рогу, продавав фрукти у магазині, а бабуся працювала швачкою”,– розповідає Рубін.
Рубін Блюменталь зростала в Америці, з 4-х років постійно жила з бабусею, називаючи її „мамою”. Вдома бабуся і матір спілкувалися на ідиш. Рубін вивчилася у коледжі, вийшла заміж. У 1967 році розпочала кар’єру журналіста. У сорок років до її рук потрапила книга автора Раба Джекенсона „У чому сенс життя”, прочитання якої принесло усвідомлення, що значить бути єврейкою. Вона відвідувала уроки автора й писала про нього книгу. Вивчала хасидську філософію, стала більш релігійною, „кошерною”.
Велике зацікавлення під час спілкування письменниця виявила до теми життя Барської єврейської громади, яка сьогодні налічує 4 десятки осіб (у 1913 році було біля 9 тисяч – 51 % населення міста, коли у Барі було 11 молитовних будинків і дві синагоги, приміщення яких не збереглись). Обговорювалась п’ятсотлітня історія єврейського населення Барського краю: перші єврейські купці з’явилися у період надання місту Бар статусу магдебурзького права разом з поляками у 1538-39 роках. З болем згадувалися злочини фашистських окупантів під час Другої світової війни, коли розстріляно біля 5 тисяч осіб єврейської національності (1942 р.), які перебували у гетто. Після 1991 року єврейське населення міста почало масово виїздити на історичну Батьківщину свого народу – Ізраїль.
У Барській районній бібліотеці письменниця ознайомилась із зібраною у США В’ячеславом Партикевичем бібліотекою української книги, пересланою з Чикаго до Бару на батьківщину емігранта. Натомість з собою Рубін Блюменталь привезе до Нью-Йорка подаровані путівник про місто Бар та сувенір з його символікою.
|