Літературний захід «Живої мови чари звуків» у районній бібліотеці зібрав до спільного гурту шанувальників поетичного слова та прибічників ідеї збереження й розвитку української мови. Наша мова є другою за поширенням серед мов слов’янського походження, має у своєму реєстрі понад 256 тисяч слів і входить до трійки наймилозвучніших мов світу. Цікаво, що українська мова лексично є більш спорідненою з білоруською (на 84 %) та польською (70), а тоді вже з сербською (68) та російською (62).

З уст працівниці бібліотеки, ведучої заходу Лілії Місінкевич учасники довідались, що генеза української мови бере свій початок близько шести тисяч років тому. З виходом у світ поеми Івана Котляревського „Енеїда” українська була прирівняна до літературних мов світу, утверджувальний слід у її розвитку здійснили ідейні світочі нації Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка та їх творчі послідовники. Переглядався відеоролик з цікавими фактами про мову, яку до середини ХІХ століття  називали „руською”, тепер українська активно звучить на різних континентах – у США, Канаді, Аргентині, Австралії, Польщі та Росії...

Під час заходу відбулась творча презентація педагога загальноосвітньої школи № 4 м. Бара Тамари Козяр та її вихованців. Ростислав Наказнюк, син воїна АТО на сході України, учасник обласного конкурсу „Зіркова мрія”, декламував поезію Ліни Костенко „Крила” та вірш своєї учительки про Шевченка. З патріотичними поезіями виступили учениці Юлія Пижук, Юлія Савчак, Надія Степанкевич та Маргарита Кормиліцина. Особливо проникливо лунали рядки присвяти Героям Небесної Сотні, яка „єднає землю й небеса”, написані і прочитані Тамарою Козяр. Як фольклорист вона представила увазі присутніх записані від бабусі та творчо опрацьовані легенди краєзнавчого змісту – „Кара небесна” (про с. Примощаницю), „Без одягу” (про с. Верхівку), „Кам’яний хрест” (пов’язану із залишком могили на старому Барському кладовищі), „Чума” (про історію на Гармацькому шляху).

Звучали художні твори (вірші, легенди, гуморески, образки) місцевих майстрів слова у виконанні авторів – Людмили Мартишевої, Євгени Панченко, Лариси Нечитовської, Олени Крикливої, Лариси Токарчук, Тетяни Січко. Журналістка Людмила Мартишева підготувала добірку афоризмів про мову та проаналізувала поетичний твір попереднього голови Національної спілки письменників України Віктора Баранова із закликом розвіяти чад забуття і не зрікатися рідної мови й своєї самобутності: „Хто небо прихилить до ваших могил, як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?”. Євгена Панченко, донедавна викладач історії і суспільствознавства педколеджу, артистично донесла до чуттів „Легенду про трьох сестер” Станіслава Тельнюка про героїзм українських дівчат-підпільниць у роки нацистської навали на Україну. Лариса Нечитовська звеселила гуморескою Павла Глазового „Не та мова” із закликом не цуратися свого, Олена Криклива зачарувала красою поезії-присвяти до річниці з дня народження Лесі Українки, Ганна Оржехівська запропонувала співоче виконання поезій місцевих авторів, викладач педколеджу Тетяна Січко – літературні образки на злободенні теми, а бібліотекар сектору юнацтва Галина Барабанова – поезію про шкоду слів-паразитів у духовному розвитку молоді.

Учасники заходу ще раз переконалися, що творена віками українська мова є однією з найбагатших мов слов’янства, засобом самопізнання народу і генетичним кодом його культури, концентрацією мудрості й досвіду.