Краєзнавчий урок провів у бібліотеці для учнів 5 класу Поповецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. краєзнавець, почесний громадянин м. Бара Микола Йолтуховський. Організували цю поїздку дітей до м. Бара з екскурсією до районної бібліотеки, районного історичного музею та народознавчої світлиці коледжу транспорту і будівництва НТУ директор школи, вона ж учитель історії Людмила Козлова і педагог-організатор Вікторія Невінська.
Під час уроку Микола Павлович ознайомив учнів з краєзнавчими виданнями про Барський край, у підготовці яких безпосередньо брав участь:
[Історія рідного краю: краєзн. нариси про поділ. місто Бар та його околиці з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.: част. 1.– Бар, 1991.– 70 с.: іл.;
Барладин І. Д., Йолтуховський М. П. Історія рідного краю: краєзн. нариси про поділ. місто Бар та його околиці в ХІХ – на поч. ХХ ст.: част. 2/ Іван Барладин, Микола Йолтуховський.– Бар, 1992.– 60 с.: іл.;
Бар: [краєзн. вид.].– Kвідзин [Польща], 2001.– 92 с.: іл.– укр., пол.;
Бар. Ключ до Східного Поділля: історико-краєзнавчий нарис (Bar – klucz wschodniego Podola: historyczno-krajoznawczy zarys)/ Ред. група: О. Козак, М. Йолтуховський, Є. Меснянкін та ін.– Мальборк [Польща]: AMJ Marketing, 2009.– 72 с.: іл.– укр., пол.;
Сторожук, А. Подільський Бар та його околиці: історія і сучасність (Події. Особистості. Факти): навч. посіб./ Антоніна Сторожук.– Київ, 2010.– 282 с.: іл.]
Особливу увагу приділив Микола Павлович книзі-дослідженню історика Михайла Грушевського „Барське староство: історичні нариси ХV-ХVІІІ ст.”, що вперше побачила світ у 1894 році. Саме ця книга підштовхнула його до краєзнавчої діяльності поряд із педагогічною роботою. У цій книзі він знайшов цінну інформацію про свій рід Йолтуховських. Згодом краєзнавець віднайшов свій родовий герб, як і герб дружини – Янушкевичів. До речі, Микола Йолтуховський не обмежився лише пошуком – він і сам є автором прапору і герба м. Бар.
Працював у різних архівах, а з місцевих – в архіві православної Успенської церкви м. Бара, який вівся від 1795 року і відображав записи про народжених, одружених і померлих.
Зацікавлення в учнів викликало і експрес-знайомство з книгою, головною героїнею якої є польська королева Бона Сфорца Арагонська (1494-1557), засновниця подільського міста Бара, названого нею так на честь рідного їй італійського міста Барі:
[Аудерская, Г. Королева Бона. Дракон в гербе: ист. роман-хроника/ Галина Аудерская.– М.: Радуга, 1989.– 512 с.: ил.]
Бона Сфорца була дочкою герцога міланського Джанголеаццо Сфорца і принцеси Ізабели Арагонської, другою дружиною короля Польщі Сигізмунда І (Старого) Ягеллона. Була цікавою постаттю в польській історії, красивою, розумною, освіченою і властолюбною жінкою. Активно займалася політичною діяльністю життя країни, домоглася зміцнення королівської влади, вміло господарювала на дарованих їй великих помістях. За мотивами цієї книги у Польщі відзнято багатосерійний художньо-документальний фільм.
Краєзнавець давав дітям «на зуб» зразки давніх монет, знайдених у нашому краї, серед них і монету 1623 року – часів королеви Бони, показував карту 1592 року з позначенням на ній нашого міста.
Після ознайомлення з постійно діючою у бібліотеці книжковою виставкою «Краю мій рідний…» Микола Павлович продемонстрував фотокопію видання Миколи Хращевського «Михайло Коцюбинський під час свого навчання в Бару» 1929 року, розповідав про публікацію своїх статей про визначних осіб, вихідців з Барського краю, у багатотомній Енциклопедії Сучасної України (покищо вийшло 17 томів з 30-ти).
Після розгляду плану м. Бара та схематичного зображення Барської фортеці учні продовжили свою екскурсію саме туди. У часи свого розквіту фортеця займала 2, 2 гектари, мала 600 метрів периметру, в арсеналі могли розміщуватись до 600 бочок із порохом…
|