За участі координатора «Бібліотеки на колесах» (Вінниця) Людмили Войтенко проведено черговий захід для єврейської етнічної спільноти м. Бара, присвячений вшануванню постаті письменника і перекладача Ісаака Еммануїловича Бабеля (1894-1940). Твори письменника сповнені художньою силою й правдою, мудрістю, почуттям гумору і життєлюбством.
Народився талановитий діяч у заможній єврейській сім'ї в Одесі. Раннє дитинство провів у Миколаєві, де його батько перебував на службі у компанії Бірнбаума по торгівлі сільгоспмашинами. 1905 року з батьками Ісаак повертається до рідної Одеси, вивчає древньоєврейську мову та єврейські священні книги, вчиться грі на скрипці у відомого музиканта Петра Столярського, бере участь у театральній самодіяльності. 1911 року закінчує Одеське комерційне училище, 1916-го – економічний відділ Київського комерційного інституту.
Літературний дебют письменника відбувся у лютому 1913 року в київському журналі «Огни» публікацією оповідання «Старый Шлойме». 1916 р. у журналі Максима Горького «Летопись» друкуються російськомовні оповідання Бабеля «Элья Исаакович и Маргарита Прокофьевна», «Мама, Римма и Алла», а у петроградському «Журнале журналов» виходять його замітки «Мои листки». Восени 1917 р. декілька місяців служив на румунському фронті Першої світової війни – його враження від участі у боях слугували матеріалом для створення циклу новел «На поле чести» (1920). У березні 1918 р. стає кореспондентом петроградської «Новой жизни», у 1920-му завідував редакційно-видавничим відділом Держвидаву України в Одесі. За рекомендацією журналіста Михайла Кольцова відправлений до Першої Кінної армії в якості військового кореспондента «Юг-РОСТа», побував на румунському, північному та польському фронтах. У середині і другій половині 1920-х років Бабель створив і опублікував більшу частину своїх творів, ставши одним з найпомітніших радянських письменників. Найвідомішими творами автора є цикли оповідань «Конармія» (було задумано 50 новел, опубліковано 37) і «Одеські оповідання» (вийшли окремим виданням 1931 р., крізь романтичну призму зображають життя єврейських злочинців початку ХХ ст.). У 1929 р. п'єсою «Закат» дебютував як драматург. Перу Бабеля належить і ряд кіносценаріїв: «Еврейское счастье» (1925), «Блуждающие звëзды» (1926), «Китайская мельница» (1928), «Лëтчики» (1935) та ін.
Крім власної творчості Бабель займався перекладами з французького та ідиш (Гі де Мопасан, Шолом-Алейхем, Давид Бергельсон, Менделе Сфорім). У 1926 р. був редактором першого радянського зібрання творів Шолом-Алейхема. У кінці 1920-х – початку 1930-х років Бабель часто бував за кордоном, деякий час жив у Франції. У 1935 р. – учасник Конгресу письменників на захист культури, що проходив у Парижі. Літом 1938-го президія Спілки письменників СРСР затверджує І. Бабеля членом редакційної ради Державного видавництва художньої літератури.
15 травня 1939 р. був заарештований на дачі в Передєлкіно за звинуваченням у приналежності до троцькістської терористичної організації та у шпигунстві на користь французької і австрійської розвідок. При арешті у письменника вилучено декілька тек рукописів, які безповоротно втрачені. 27 січня 1940 року розстріляний, того ж дня його тіло спалили у крематорії Донського монастиря. Свідчень про місце захоронення його праху немає. І тільки роком пізніше родичам повідомили, що Бабель помер, відбуваючи покарання у місцях позбавлення волі. Його книги вилучаються з бібліотек, твори не публікуються, ім'я викреслюється з публічного використання. Реабілітували письменника посмертно у 1954 році.
Ісаак Бабель був двічі одруженим. Першою дружиною була дочка заможного київського промисловця Євгенія Гронфейн, шлюб з якою розпався з тієї причини, що письменник відмовився емігрувати з сім'єю до Франції. Дочка від цього шлюбу Наталія Бабель (1929-2005) активно популяризувала творчий спадок батька за кордоном. За її допомоги було опубліковане повне зібрання творів Бабеля англійською мовою. Другою дружиною письменника з 1934 року була Антоніна Пирожкова (1909-2010). У 1972 р. вона стала укладачем збірника спогадів і матеріалів «Исаак Бабель. Воспоминания современников», входила до Комісії з літературного спадку Бабеля.
Творчість І. Бабеля значний вплив здійснила на його послідовників – письменників Іллю Ільфа, Євгенія Петрова, Юрія Олешу, Едуарда Багрицького, Валентина Катаєва, Костянтина Паустовського, Михайла Свєтлова. Книги єврейського письменника перекладені багатьма мовами світу. 2011 року в Одесі, де він народився, на розі вулиць Рішельєвської та Жуковського, йому поставлено пам'ятник.
Після перегляду фільму про Ісаака Бабеля відвідувачам «Бібліотеки на колесах» презентували книгу ізраїльського російськомовного письменника і журналіста Петра Люкімсона (нар. 1963 р. в Прилуках) – «На кухне моей бабушки: еврейская поварëнная книга». Книга ця про те, як готувати добре знані страви єврейської кухні, чимало з яких автор пригадує з дитинства, коли мав чотирьох бабусь. Чого варті тільки народні назви страв: форшмак, есік-флейш, фалафель, шакшука, кіхелех і земелех, креплах, хументаші, алівенць, флуден, хала, цімес, маца…Читач дізнається, що значить поняття «кошерна їжа».
Разом з тим, видання сповнене сторінками єврейської історії, традицій і літератури, так чи інакше пов'язаних з цими стравами. Захоплююча, прекрасно ілюстрована світлинами і репродукціями живопису, книга претендує не лише на роль обов'язкового атрибуту єврейського помешкання, а й бути цінною для читання охочим навчитися готувати гарні страви, пізнаючи унікальну культуру єврейського народу. Книга написана про євреїв, але призначена для всіх. З цікавістю можна пізнати традиції і звичаї свят Роче ха-шана, Песах, Ханукі, Пурим, Шавуот, Суккот, Йом-Кіпур, Сімхат-Тора, Ту бі-Шват (Новий рік дерев і плодів Землі Ізраїлю)…
Зустріч у бібліотеці представників барської єврейської громади завершилась цікавим анонсом. У кінці березня очікується приїзд до Бару єврейського дослідника з Нідерландів, що презентуватиме свою книгу про Голокост «Рождëнный страдать». Ще одна його книга – дослідження про Печорський табір. Автор спілкується англійською, його супроводжуватиме перекладач. |