Клуб „Подільські оденьки” зібрався на засідання „Масляна йде, млинець і мед несе!”, приурочене одному з найвеселіших зимових свят, яке триває сім днів. Про його історію та особливості святкування на масленому тижні днів, які з дотриманням традицій предків прийнято проводити по-різному, розповіла керівник клубу, завідувач відділу обслуговування бібліотеки Лілія Місінкевич. Головний звичай Масляної – їсти молочну їжу, млинці та вареники, звідси й інші назви свята – Масниця, Млинниця. У цей тиждень люди веселяться, влаштовують гуляння, печуть млинці і ліплять вареники. Вважається, що таким чином вони проводжають зиму і зустрічають довгоочікувану весну. Зазвичай масляний тиждень закінчується за день до початку Великого посту.

Понеділок називали „Початок Масляної”. Вранці на цілий день невістку відправляли до батьків, а ввечері батьки зятя вирушали до сватів. За столом домовлялися, як святкуватимуть Масляну. Цього дня робили і виставляли на головній вулиці села опудало.

У вівторок свекрухи ходили в гості до невісток. Невістка пригощала свекруху смачними варениками та млинцями, а свекруха у відповідь хвалила її, та ще й так, щоб усі сусіди знали, що її невістка краща за всіх.

У середу люди ходили в гості і запрошували до себе родичів і знайомих. Вважалося, що чим більше людей відвідає будинок господарів, тим благополучніше вони проживуть рік. Гостей пригощали млинцями, варениками та пирогами.

Четвер наші предки прозвали „Розгуляй”. З цього дня починалася Широка Масляна, яка супроводжувалася іграми в сніжки, веселими хороводами та піснями.

П’ятницю прозвали „Тещині вечірки”, тому що зяті ходили до тещі в гості. Тещі намагалися задобрити зятя, пригощаючи різною смакотою, а зяті піднімали чарки за тещине здоров’я.

У суботу проходили „проводи”. Господині позбувалися сміття, пилу і бруду, всією сім’єю закликали сонце і тепло. У суботу начисто вимивали весь посуд у домі.

Неділя була апофеозом Масляної. У неділю, відому в народі як „Прощена неділя”, прощалися з зимою, проводжали Масляну і символічно спалюватли її опудало. Цього дня просять у рідних і близьких вибачення за образи, що накопичилися за рік.

Члени клубу „Подільські оденьки” організували виставку млинців, приготованих удома, і кожна господиня поділилася своїм „фірмовим” рецептом.

Свято Масляної є особливим для оденькарів, адже саме в лютому святкуються річниці заснування клубу (цьогоріч йому виповнилось 24 літ!). У цей день підбивалися підсумки діяльності клубу, згадувались особистості майстринь і проведені ними майстер-класи, виставки витворів ручної праці членів клубу. Робота клубу узагальнювалась показом мультимедійної презентації, яка підтвердила влучність девізу клубу „Щоб не марно життя прожити, треба вміти щось робити”.

Цікавинкою свята стало знайомство з обдарованим студентом Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М. Грушевського Олегом Чернілевським, який зачарував присутніх довершеною грою на саксафоні. За філіжанками ароматного чаю у творчому колі оденькарів звучали вірші, гуморески, пісні, Аліна Романюк розповіла притчу „Старіння неминуче для людини, а зрілість дається не всім”, яка глибиною своєї мудрості розчулила до сліз.