На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
Діяльність ГО "Світ інформації"
Арт-терапевтична зустріч «Я обираю це для себе у своє життя»
Заняття-екскурсія від Тетяни Рудик
Фандрейзинговий захід в с.Іванівці
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
07.10.2016 Візит письменника Володимира Вихованця

     До районної бібліотеки завітав Володимир Васильович Вихованець, відомий на теренах Вінниччини письменник з Погребищенської літературної карти. Його мати Євгенія Павлівна народилася і проживала з чоловіком Василем Ілларіоновичем у с. Правилівка (нині об’єднали в с. Якимівку) Оратівського району Вінницької області. Автор розповів про свою творчу діяльність та запрезентував свої видані у вінницьких видавництвах книги:

Вихованець, В. Школа Брехунів: оповід./ Володимир Вихованець; худож. Аліна Вихованець.– Вінниця: Нілан-ЛТД, 2013.– 16 с.: іл.;

Вихованець, В. Школа Брехунів - 2: оповід./ Володимир Вихованець.– Вінниця: Нілан-ЛТД, 2014.– 16 с.: іл.;

Вихованець, В. Школа Брехунів - 3: оповід./ Володимир Вихованець.– Вінниця: Нілан-ЛТД, 2014.– 8 с.: іл. (до цих книг увійшли дитячі оповідання, головні герої яких жартома долають труднощі, що виникають на їх життєвому шляху);

Вихованець, В. Лісові пригоди: [поезія, проза для дітей]/ Володимир Вихованець.– Вінниця: Кн.-Вега, 2009.– 20 с.: іл.;

Вихованець, В. Дитячий сон: вірші для дітей/ Володимир Вихованець.– Вінниця: Кн.-Вега, 2011.– 20 с.: іл. (друга дитяча книга письменника розповідає про пригоди малят і звірят, змальовує зиму, Новорічні свята і ту втіху, яку вони приносять дітворі);

Вихованець, В. Іванкові таємниці: оповід.: [для дітей молодшого шкіл. віку]/ Володимир Вихованець.– Вінниця: Кн.-Вега, 2013.– 16 с.: іл., портр. автора;

Вихованець, В. Краплі тепла і любові: поезії/ Володимир Вихованець; худож. Анна Гончарук.– Вінниця: Кн.-Вега, 2012.– 16 с.: іл., портр. автора;

Вихованець, В. Біль: проза/ Володимир Вихованець.– Вінниця: Кн.-Вега, 2016.– 96 с. („Вага слова, або коли просипається совість”, „Біль”, „Майже”, „Заблукане кохання” – твори, які ввійшли до цієї книжки, розкривають теми взаємовідносин між людьми, їх глибоких переживань, хвилювань, любові один до одного, взаємовідносин в сім’ї, дружби, поваги до старших. Головна їх цінність – в повазі і захопленні справжніми людьми, в дбайливому підборі кожного слова і художнього засобу. Вдумливий, часом несподіваний, але багатогранний і цікавий – таким є художній вимір книжки.);

Вихованець, В. В. Театр від „А” до „Я”: кн. 1: [п’єси про великі свята та обряди]/ Володимир Вихованець.– Вінниця: Нілан-ЛТД, 2014.– 96 с.: іл., портр. автора;

Вихованець, В. На пульсі вітрів: поезії: [зб. присвячується матері]/ Володимир Вихованець; передм. Лариси Моргун.– Вінниця: Кн.-Вега, 2009.– 80 с.: портр. (книга пронизана любов’ю до батьків, до рідного краю. В ній є також палке кохання і розчарування, а ще те, що збентежило душу автора і вилилось у слово. У зверненні до читачів Лариса Моргун зазначає: „Кожний вірш, кожна строфа, кожне слово – це частинка самого автора, частинка його серця, хвилина чи секунда його життя. Все це він пережив, все це пройшло крізь нього: радість, печаль, тривога, кохання, любов до природи, рідної землі, патріотизм... Які чудові вірші автор присвятив мамі (на жаль, нині покійній)! Від цих творів непрохана сльоза сама підкрадається до тебе. У своїх віршах він оспівує її красу, велич, розмовляє з нею, чує її звернення”. Сам автор додає: „Цю книгу присвячую своєму першому слухачеві. Своєму першому читачеві. Своєму першому критику. Людині, яка своєю добротою, любов’ю прищепила мені любов до поезії, до пізнання її великих глибин. До таїни, величі і могутності слова. Людині, яка так любила і відчувала навколишній світ, що, вже будучи майже незрячою, вона все одно сіяла та садила свої улюблені квіти: чорнобривці, матіоли, вівонії, жоржини і т. д. Та для неї були всі квіти улюблені. Вона пальцями визначала, що за квітка, і говорила з нею. Ця Людина відчувала характер кожної квітки, стеблини та деревця. Про деякі і сама складала вірші. <...> Цю книгу я хочу присвятити тій Людині, яка мене так любила, бо міцніше, сильніше мене ніхто не любив і віками не полюбить. Сильніше любити вже не можна. Вона віддала нам всю себе. Це наше Сонце, яке буде нас вічно зігрівати”).

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(1398)