Виховні години „Брати солунські – просвітителі-першовчителі слов’ян” провела бібліотекар сектору мистецтва Наталія Корнюх для учнів загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 3 м. Бара (під педагогічним керівництвом Зої Трохимчук) та Обласного гуманітарного ліцею для обдарованої молоді при Барському гуманітарно-педагогічному коледжі ім. М. Грушевського.

День слов'янської писемності і культури відзначається в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів та провідників християнства. Кирило (мирське ім'я Костянтин, близько 827 - 869 рр.) і його найстарший брат Мефодій (бл. 815 - 885 рр.) народились у м. Солунь (нині Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника. Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, яку суттєво змінив, щоб передати слов'янську звукову систему. Такий алфавіт отримав назву «кирилиця». Одночасно зі створенням абетки брати працювали над перекладом зі старогрецької мови на старослов'янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило й Мефодій переклали значну кількість книг, що стало передумовою започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє (1057). На основі кирилиці створені абетки слов’янських мов: української, білоруської, російської, болгарської, македонської, сербської, чорногорської. Кирилиця є також офіційним алфавітом для більшості неслов’янських мов Росії, а також киргизької, таджицької, монгольської, казаської мов. До початку 1990-х років кириличне письмо використовували також для азербайджанської, туркменської та молдавської мов.

В ході виховних годин переглядали мультимедійну презентацію про солунських братів (яких ще називають видатними болгарами, бо після Греції несли просвіту у Болгарії, а потім на Русі), знайомились з абеткою кирилиці, оглядали експоновану у бібліотеці виставку макетів церков з сірників майстра Василя Кривого (с. Мигалівці), декламували „Гімн слов’ян” українською мовою. Згадали про барельєф на будівлі Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва із зображенням рівноапостольних святих Кирила і Мефодія, біля якого проводять молебені. Цікаво, що у Вінниці до 1918 р. діяла Церква ім. Кирила і Мефодія, також відомо, що 15 лютого 1907 р. ікону із зображенням великих просвітителів слов’янських Кирила і Мефодія Вінницька міська дума подарувала міській бібліотеці ім. М. Гоголя.

Учні ознайомились з книжковою виставкою „Слов’янська писемність у вимірі часу”, підготовленою бібліотекарями читального залу, та давніми богослужебними книгами старослов’янською мовою. Прикметно, що у православних храмах і досьогодні, як і тисячу років тому, служба ведеться на церковнослов’янській мові, як данина тому, що перші слов’янські школи, писемність (як і живопис, музика та архітектура) брали свій початок при монастирях і церквах