На головну Карта сайту Лист нам
Головна
Рідне місто
Краєзнавство
Бібліотека
Інтернет центр
Інформаційно-консультативний офіс
Інноваційні проекти
PR-офіс сучасних бібліотек Вінниччини
Наш Колектив
Новини
Бібліотечні блоги
Відеоматеріали
Відгуки
Контакти
Лист нам
Діяльність ГО "Світ інформації"
Арт-терапевтична зустріч «Я обираю це для себе у своє життя»
Заняття-екскурсія від Тетяни Рудик
Фандрейзинговий захід в с.Іванівці
усi оголошення

Головна / Новини

Новини
12.02.2016 З „Бібліотекою на колесах” переглянули фільм про Зіновія Гердта та презентували книгу Михайла Бурштейна про антисемітизм

        Наша бібліотека продовжує вести соціокультурну діяльність з місцевими етнічними громадами. Першим публічним заходом у цьому році став відеолекторій від „Бібліотеки на колесах” з Вінниці, приурочений відомій постаті єврейської культури Зіновію Гердту – провідному актору театру ляльок, людині з феноменальною пам’яттю та артистизмом, віртуозному озвучувачу фільмів, пристрасному декламатору поезій.

Зіновій Єфимович Гердт (справжне ім’я Залман Афроімович Храпинович; 8 [21] вересня 1916 р., м. Себеж Вітебської губернії (нині Псковська область Росії) – 18 листопада 1996, Москва) – радянський і російський актор театру і кіно,  Народный артист СРСР (1990).

Був четвертою дитиною в незаможній єврейській сім’ї, де виховувались брат Борис і сестри Фіра та Берта. У матері Рахіль Ісааківни був прекрасний голос, і Гердт часто згадував, як вона співала йому колискових пісень. Після навчання в єврейській школі 1932 року переїздить до Москви. У 13-річному віці опублікував у дитячій газеті на ідиш вірші про колективізацію. 1934 року, закінчивши фабрично-заводське училище Московського електрозаводу, працює електромонтажником на Метробуді. Акторством почав займатися в театрі робітничої молоді з 1932 р., через 3 роки переведений до професійного складу театру. Від 1938 року і до початку війни працював у столичній державній театральній студії. Псевдонім Гердт, що згодом став офіційним прізвищем, було взято на честь популярної у 1920-ті роки балерини Єлизавети Гердт. У 1941 р. Зіновій Гердт воював на Калінінському та Воронезькому фронтах. 1943 р. на підступах до Харкова був важко поранений в ногу. Після 11 операцій, найважливіші з яких проводила хірург Боткінської лікарні Ксенія Вінцентіні (дружина конструктора Сергія Корольова), Гердту зберегли пошкоджену ногу, відтоді він почав пришкутильговувати. У госпіталі Зіновій побачив ляльковий театр, що приїхав до поранених на гастролі. Гердту дуже  сподобалось це видовище і після приїзду в Москву 1945 р. він відправився в Центральний ляльковий театр, в якому пропрацював до 1982 р. (36 років), даруючи свій голос багатьом персонажам. Театр ляльок багато гастролював, в т.ч. і за кордоном (у 1960 р. на Близькому Сході (Єгипті, Сирії, Лівані) познайомився зі своєю другою дружиною, перекладачем-арабістом Тетяною Правдіною. З її спогадів дізнаємось, що Гердт до синагоги не ходив, але омлет з мацою любив. Він разом з актрисою Войтулевич їздили містами Ізраїлю зі спектаклем за мотивами оповідання Бабеля „Елья Ісаакович і Маргарита Прокофівна”, поставленим у театрі „Гешер”. Поступово театр Образцова ставав театром Образцова і Гердта. Через конфлікт двох особистостей і загострене почуття справедливості за образи своїх колег Гердт, віддавши  половину свого життя театру, після висунутого ультиматуму написав заяву на звільнення. Проте в подальшій творчій кар’єрі Гердт розкрився перед глядачами на концертах і спектаклях – аудиторія була у захваті від спілкування з  ним.

У кінематографі відзначився як майстер епізодичних, переважно комедійних ролей. Володів  красивим тембром голосу, багато працював на дубляжі та озвученні фільмів від автора. У фільмах «Фокусник» (1967) і «Золоте теля» (1968) Зіновій Гердт був запрошений на епізодичні ролі, і режисери помітили в акторі значний потенціал. У підсумку Гердт зіграв головні ролі в цих фільмах. Характери персонажів були контрастними, з одного боку скромний ілюзіоніст Віктор Кукушкін у фільмі «Фокусник», а з іншого нахаба Михайло Паніковський в «Золотому теляті». Ці дві ролі багато в чому  визначили акторське майбутнє Гердта. Він зіграв понад 100 ролей, найвідоміші з яких сторож кладовища в музичній комедії «Троє в човні не рахуючи собаки», вчитель хімії Карл Сигизмундович у фільмі «Розіграш», людина в пальті у клітинку в комедії «Вас викликає Таймир», три ролі у музичному фільмі «Автомобіль, скрипка і собака Клякса». Актор був дуже популярним у режисерів, часто вони писали ролі спеціально для нього. З 1983 року – актор МАДТ ім. М. Н. Єрмолової.

На телебаченні з 1962 по 1966 роки, з перервами на гастролі і зйомки, вів передачу «Кінопанорама». В 1990-х роках Гердт був ведучим авторської програми «Чай-клуб», в 1991 р. брав участь в останньому випуску капітал-шоу «Поле чудес» з Владиславом Лістьєвим. Життя Гердта зупинилося у віці 80 років: 18 листопада, а ще менше ніж за місяць ведучий „Чай-клубу”, якого на руках принесли на площадку, жартував, імпровізував і був веселим.

Організатор „Бібліотеки на колесах”, представник обласного товариства єврейської мови і культури Людмила Войтенко перед переглядом привезеної літератури для членів єврейської громади м. Бара проанонсувала присутнім книжкове видання „Антисемитизм как закон природы: на основе лекций профессора онтологии Михаэля Лайтмана. Книга для евреев и не”. Його автор Михайло Бурштейн здійснює грунтовну спробу аналізу історії єврейського народу, дає читачеві відповідь на питання, чому у світі так багато випадків неприязні до євреїв, простежує згортання процесу масового виїзду євреїв до Ізраїлю та зворотнього повернення їх до Європи, особливо в Німеччину. У спробі розгадати єврейську загадку розглядаються причини особливого ставлення до єврейського народу. Автор переконаний, що ненависть народів світу до Ізраїлю є закономірним природним явищем: у всіх своїх бідах народи світу завжди будуть звинувачувати Ізраїль і євреїв, бо це запрограмовано природою. У книзі достатньо доказів і фактів, звернень до матеріалів Електронної єврейської енциклопедії. 

                                                    

<< повернутися Кiлькiсть переглядiв(1502)