У Барі проводилась конференція до 520-річчя з дня народження Бони Сфорци та 120-річчя виходу у світ праці М.С. Грушевського „Барське староство. Історичні нариси ХV-ХVІІІ ст.”, організована головно Барським районним історичним музеєм, Барською районною радою та Центром соціокультурного проектування Міжнародного товариства прав людини (Київ).
Після екскурсії до районного історичного музею з оглядом щойно виданого путівника «Барський районний історичний музей», перегляду фотовиставки Євгена Меснянкіна та експозицій Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові та Вінницького краєзнавчого музею відбулась презентація архітектурних проектіввід Київського національного університету будівництва і архітектури у великому залі засідань приміщення райдержадміністрації.
За пленарним засіданням розпочалась робота трьох секцій:
І. „Барська земля Поділля як проект міждисциплінарних досліджень європейської спадщини, розробки стратегій публічної політики та участі інститутів влади та громадянського суспільства в сприянні сталому розвитку”,
ІІ. „Питання музеєзнавства, нумізматики, фалеристики, зброєзнавства, історичного краєзнавства. Бона Сфорца – засновник історичного міста Бар та стратег регіонального розвитку Поділля як складової західноєвропейської культури і цивілізації. М. Грушевський – визначний дослідник історії і культури Барської землі Поділля”,
ІІІ. „Інтеграція до західноєвропейської спільноти суб’єктів господарювання та сталого розвитку Барської землі Поділля”.
Робота третьої секції проходила в приміщенні районної бібліотеки і розпочалась з доповіді її директора Любові Кирилюк на тему: „Фенóмен Барської районної бібліотеки: трансформація класичної книгозбірні в інноваційний заклад, що сприяє соціально-економічному розвитку територіальних громад”, де йшлося про те, що Барська земля Поділля має унікальну, знану по всій Україні районну публічну бібліотеку, чий досвід інноваційної діяльності переймають сьогодні інституції громадянського суспільства та організації з боку держави і місцевого самоврядування. Досліджувалося, яким чином традиційна книгозбірня змогла самоорганізуватися в умовах обмеженого фінансування, щоб допомогти не тільки собі у плані розвитку, вигравши гранти від міжнародних та вітчизняних донорів на реалізацію двох десятків проектів, а й залучити додаткові кошти на підтримку ініціатив місцевих громад в сумі понад два мільйона гривень, про що висвітлювали навіть національні медіа – газетне видання «Урядовий кур’єр», телевізійний «5 канал» та перший канал радіомовлення «УР-1». Пріоритетним напрямком роботи Барської бібліотекиє допомога місцевим жителям та представникам влади у розробці проектних пропозицій для розвитку громад.У бібліотеці було проведено тренінги для більше ніж півтисячі осіб та написано близько ста проектних заявок. Згідно з публікацією інформаційного видання програми «Бібліоміст» (лютий 2014 року) результатом тренінгових навчань у Барській бібліотеці стали«фандрейзингові кошти на 11 комп’ютерів для громади, започатковане е-урядування, здійснені ремонти двох адміністративних будівель, реконструкції п’яти систем опалення, заміна вікон на енергозберігаючі на шести об’єктах».
На третьому секційному засіданні також виступили директор наукової бібліотеки Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького, кандидат історичних наук, доцент Григорій Михайлович Голиш („З досвіду дослідження історії національної освіти на основі мікрорівневих зрізів”),викладач Барського гуманітарно-педагогічного коледжу імені М. Грушевського, кандидат філологічних наук, член Національної Спілки письменників України Ірина Алімівна Зелененька („Події революції Гідності, майдану та інтервенції у віршах подолян; Барська школа сучасної української поезії”),аспірант Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка Національної академії наук України Вадим Сергійович Василенко („Художній світ оповідання «Отаман Хмара» Юрія Горліса-Горського”,студентка Барського гуманітарно-педагогічного коледжу і Глухівського національного педагогічного університету імені О. Довженка, член літературно-мистецької формації «Інверсія серця» Наталія Олександрівна Пенькова („Етнопсихологічні особливості побудови образів Барської землі та їхній виховний потенціал (за літературно-художніми творами подолян”).
Наукові дослідження учасників конференції видано збірником:
Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Барська земля Поділля: європейська спадщина та перспективи сталого розвитку” до 520-річчя з дня народження Бони Сфорци та 120-річчя виходу у світ праці М.С. Грушевського „Барське староство. Історичні нариси ХV-ХVІІІ ст.”, Київ - Бар, 2014 р.: зб. наук. ст./ Редкол.: М.Ф. Дмитрієнко, М.М. Мосунов, О.А. Бакалець; М-во регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, М-во освіти і науки України, Центр соціокультурного проектування Міжнар. т-ва прав людини, Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадм., Барський район. іст. музей, Барська райдержадмін., Барська райрада, Центр дослідж. історії Поділля Інституту історії України НАН України, Міжнар. Фундація сприяння ринку, Київський нац. ун-т будівництва і архітектури, Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського, Глухівський нац. пед. ун-т ім. О. Довженка, Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. обл. краєзнавчий музей, Вінниц. обл. держ. архів.– Вінниця: Вид. Рогальська І.О., 2014.– 348 с.: іл.
Принагідно висловлюємо вдячність ГолишуГригоріюМихайловичу, директору наукової бібліотеки Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького за подаровані бібліотеці книги:
Відгомін: імідж Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького в інформаційному просторі. № 11: [інформаційне вид.]/ укладачі О.М. Абразумова, А.П. Іржавська.– Черкаси: ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2014.– 68 с.;
Він по-іншому жити не міг: книга-спогад про науковця й поета Валерія Шпака: [художньо-публіцистичне вид.]/ автори-упорядники Г.М. Голиш, В.П. Ушанов; Черкаський держ. технологічний ун-т, Наук. б-ка Черкаського нац. ун-ту ім. Б. Хмельницького.– Черкаси: Вертикаль, 2014.– 216 с.: іл.;
Филь, А. О боях-пожарищах, о друзьях-товарищах...: Летопись войны: [документально-художественное изд.]/ Александр Филь.– Х.: Фактор, 2008.– 200 с.;
Никитенко, А. Украинские мотивы: избранные рассказы: [литературно-художественное изд.]/ Анатолий Никитенко.– СПб.: Судостроение, 2012.– 128 с.,
а також Магунь Марії Карпівні, директору Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові, за подаровані комплекти листівок «10 реліквій Львівського дому Грушевського», «Родина Калитовських», «…я в році 1901 купив кусень грунту під містом, щоб поставити собі хату…», «Я ніколи не забуду про потреби Холмського народу», «Львівські адреси Родини Грушевських», «У справах дому сердечно дякую за пам'ять і клопоти», «Родовідні стежки Марії Грушевської на Тернопіллі», «Катерина Грушевська – спалах зорі», «Михайло Грушевський. Постать і Образ», «Родина Микласевичів», каталог «Скарбниця музею: «Шевченкіана»» та книгу:
Листування Михайла, Марії та Катерини Грушевських: [наук. вид.]/ Упорядкування і ступ. ст. М. Магунь; Держ. меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові.– Л.: Мульти-Арт, 2008.– 152 с.: іл.
|
