На запрошення організаторів у роботі пленарного засідання V Міжнародного семінару „Концептуальні основи підготовки спеціалістів: традиції та перспективи в контексті реалій сучасної освіти”, що проходив 21-23 березня 2013 року в Барському гуманітарно-педагогічному коледжі імені Михайла Грушевського, взяв участь працівник районної бібліотеки Володимир Медведєв.
Метою семінару було об’єднання творчих зусиль викладачів, учених, діячів культури і релігії з поширення досвіду духовно-моральної і професійної підготовки особистості, активізація креативності сучасного фахівця, привернення уваги державних, освітньо-соціальних інститутів і Церкви до морального виховання молоді.
Окрасою заходу була експозиція виставок графіки художниці Олени Рязанцевої „Аліса в країні див” (за мотивами творів Луїса Керрола), вишитих стрічкою картин майстрині Ольги Мартинової з Бершаді, вишитих бісером ікон майстрині Вікторії Меснянкіної, філателістичної експозиції „Мистецтво епохи Відродження” Євгена Меснянкіна.
Під час пленарного засідання (22 березня) заслуховувались виступи учасників семінару, що стосувалися головно таких тематичних напрямків:
- теоретико-методологічні засади становлення та розвитку сучасної педагогічної науки;
- компетентнісний підхід до професійної освіти: реалії та перспективи;
- інноваційні технології підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів;
- історико-культурні основи вивчення християнської спадщини Київської Русі як духовне надбання і розвиток сучасності.
Серед учасників семінару були представники Інституту розвитку освітніх технологій (Росія), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти, Академії з міжнародного співробітництва з креативної педагогіки, Вінницького соціально-економічного інституту Університету „Україна”, Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського, Житомирського державного педагогічного університету ім. І. Франка, Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини, Учбового центру ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство” м. Ізмаїл та ін.
Робота засідання розпочалася з виступу академіка АН вищої освіти України Миколи Тимошика на тему „Книга як чинник державотворення”, яким засвідчено, що за тисячоліття свого побутування книга в Україні завжди відігравала місійну роль націо- і державотворчого чинника. Науковець звертався до гострої проблеми сучасного стану книгодрукування в Україні. Розроблена ЮНЕСКО норма, якою обумовлено забезпечення всебічного розвитку людини, становить 12-14 виданих книг на душу населення. За часів існування СРСР цей показник сягав 4 книги, на час здобуття Україною державної незалежності – 2,5, за президенства Л. Кучми – 0,33, не покращується ситуація і сьогодні. Українська нація перестає читати, звертаючись здебільшого до популярної, легкої літератури.
Окрему увагу доповідач приділив Біблії як національній святині української сім’ї. Як відомо, на писаній давньоукраїнською мовою Біблії присягали французькі королі. Демонструвався примірник Святого письма у перекладі Пантелеймона Куліша, виданий українською діаспорою у Відні 1903 р., яке, щоправда, не було визнане Синодом російської церкви. На прикладі однієї української родини було показано, яку важливу роль відіграла ця книга. Батько дарував її молодому синові на одруження для сповідування у сімейному житті. Ця Біблія розпочиналася декількома сторіками під назвою „Родинний літопис”, куди записувалися ім’я її власника, вносилися записи про народжених і померлих, фіксувалися спомини родини. Реліквія передавалася з роду в рід. Цікаво, що в жодного іншого народу прикладів такої „родинної” Біблії не знаходимо.
Також у доповіді йшлося про моральний кодекс редактора-видавця на основі двохтисячлітнього документа „Заповіді стародавніх талмудистів для тих, хто переписуватиме тексти” з короткими вимогами („якщо цар звернеться, коли писатиметься ім’я Бога, нехай не піднімає голови”, „чисто вимити тіло і одягти традиційний єврейський одяг, перш ніж братися за перо”, „якщо хоч три слова написані нерівно і є помилки, рукопис слід спалити”). Все це спонукало до роздумів про відповідальність роботи зі словом, світлі помисли і переконання у вірності служіння рідному народові.
Після виступів учасників, презентації наукових і навчально-методичних видань, майстер-класу доктора філологічних наук, М.С. Тимошика відбулося підведення підсумків семінару і нагородження його учасників.
|
