В ході підготовки до відзначення Дня Перемоги у читальному залі проведено урок пам’яті „Ні, не пішла війна у забуття” за участю представників родини Меснянкіних.
Вікторія Меснянкіна (Завадська) розповіла аудиторії ліцеїстів про бойовий шлях своїх батьків в роки Великої Вітчизняної війни. Її батько в складі 216-ї стрілецької дивізії 18-ї армії брав участь у боях на Кавказі, за визволення Новоросійська, Туапсе, Адлера, Феодосії, Севастополя: бої були настільки важкими, що море було червоне від пролитої крові. За звільнення Кенінсбергу нагороджений медаллю „За бойові заслуги”, а по закінченні війни батька задіювали до забезпечення проведення славнозвісної Тегеранської конференції, в якій брали участь керівники держав Сталін, Рузвельт і Черчіль.
Мати Вікторії Меснянкіної була медсестрою в медсанбаті, отримала поранення на Сапун-горі. У дні війни і відбулося знайомство батьків, що невдовзі поєднали свої долі. Розповіді, що грунтувалися на переданих спогадах, підкріплювалася демонстрацією матеріалів вирізок з газет – зібраного родинного прес-архіву, фронтових світлин, довідки про поранення та інших документів. Великий інтерес у присутніх викликав збережений батьків кітель з орденами і медалями. А онука Вікторії Меснянкіної Ірина, вбрана у військову форму медсестри, у супроводі притишеного аудіофону прочитала поезію про подвиг медсестри у роки воєнного лихоліття.
Під завісу заходу ліцеїсти мали можливість переглянути книжкові видання виставки „Війна і перемога: біль і пам’ять”: „Україна в полум’ї війни”, „Безсмертя: Книга Пам’яті України 1941-1945”, „Безсмертя народного подвигу”, „Овеянные славой имена”, „Война. Народ. Победа” та ін.
|
