Кобзарева постать має воістино неоціненне значення для нашого народу. Тарас Шевченко (1814-1861) став академіком з гравірування, недосяжною вершиною національної поезії, драми, прози, естетики, філософії і культури ХІХ ст., а відтак, кажучи словами Д. Павличка, не лише сином, а й рятівником і батьком нації. Шевченко був митцем, котрий зробив у нас те, що Данте в літературі італійській, Кальдерон і його група в іспанській, Шекспір в англійській, Пушкін в російській, а Міцкевич у польській. Він піднісся до висот загальнонаціонального, загальнослов’янського та загальнолюдського мислення, почування, погляду на людину, життя і світ.

Під час Шевченківських днів у районній бібліотеці була проведена літературно-музична композиція „Тарасові світанки” за участю учнів 5 та 10 класів міської ЗОШ № 3 під керівництвом вчителя української літератури Ольги Присяжнюк та шкільного бібліотекаря Оксани Кльоц. Учасники заходу, проникшись магією поета, знову довели істинність твердження, що нас просто не існує без Шевченка. Оповідь про його дитячі та юнацькі роки раз у раз перепліталася з декламуванням поезій „Якби ви знали, паничі”, „Мені тринадцятий минало”, „По дорозі вітер віє”, „Тече вода з-під явора” та озвученими з-під пера спогадами самого Шевченка. Цікаво було переглянути за допомогою мультимедійної техніки малюнок батьківської хати у с.Кирилівка, датований 1843 роком, перші картини Шевченка „Смерть Сократа” (1837), „Олександр Македонський виявляє довіру до свого лікаря” (1836).

Розкрито різні віхи Тарасових світанків: життя родини, перше кохання майбутнього поета до кріпацької дівчини Оксани Коваленко (саме її образ стане Шевченковою Беатріче), кріпацькі роботи у пана Енгельгарда, перші спроби портретного живопису під час навчання у майстра художніх справ Ширяєва, роль художника Івана Сошенка у житті Кобзаря, доленосний викуп з кріпацької неволі за сприяння прогресивного Санкт-Петербурзького культурно-громадського оточення. У 1840 році світ побачив перше видання „Кобзаря”, що вміщував лишень 8 невеликих за обсягом Шевченкових поезій. Тепер його твори перекладено на понад 160 мов світу, а різноманітні видання „Кобзарів” важко й порахувати. Згадали учні у своїх розповідях і про роботу Тараса Григоровича у складі археографічної комісії по збереженню пам’яток старовини України у 1845 р., його роль у заснуванні в Києві Кирило-Мефодіївського товариства, що, через ідейний намір ліквідації кріпацтва, стало підставою для арешту Шевченка 1846 р. з подальшим засланням на 5 років до далекого Оренбургу із забороною писати й малювати. Проте у захалявних книжечках поет у тюремній неволі зміг написати більш як сто поезій. Окрасою заходу стала сценічна презентація старшокласниками поезії „Три долі” з ролями Тараса і Доль селянина, художника, поета.

Шкільний бібліотекар Оксана Кльоц ознайомила аудиторію з підбіркою світлин монументів Кобзарю у різних куточках світу, в т.ч. у Вашингтоні, Варшаві, Вільнюсі, Парагваї, в українських містах Києві, Харкові, Хмельницькому (всього у світі налічується понад 600 пам’ятників Шевченкові), а бібліотекар читального залу районної книгозбірні Наталія Балцун прокоментувала виставку „Шляхами великої долі” – видання про життя і визначну роль Тараса Григоровича, Шевченкове поетичне слово і живопис.