|
|
У 1810 році в родині московського дрібного службовця Івана Пирогова народилась тринадцята дитина – хлопчик Микола, якому долею судилося стати хірургом зі світовим іменем. Вже у 14 років зачислений на медичний факультет Московського університету, а у 26 років стає професором медицини. Після набуття передового досвіду у галузі медицини в Німеччині Микола Пирогов чотири рази був удостоєний отримання престижної Демидівської премії. В роки розквіту своєї слави став членом-кореспондентом Російської академії наук, засновником військово-польової медицини (оперував поранених у важких умовах під час Кримської, Франко-пруської та Російсько-турецької війн). Останній період свого життя геніальний хірург проводив у придбаній садибі в с.Вишня під Вінницею.
Розповідав про діяльність медика, просвітника, педагога місцевий лікар Корчинський – активний учасних бібліотечних заходів. Заввідділом обслуговування бібліотеки Лілія Місінкевич пезентувала книжкову поличку „Духовний спадок Миколи Івановича Пирогова”. Велику пізнавальну цінність мав також перегляд художнього фільму про генія медичної справи.
|
